Емоційне вигорання педагогів

Після кількох років роботи у школі багато вчителів відчувають своєрідне психологічне явище – емоційне вигорання. Воно знайоме вчителям у всьому світі і виникає внаслідок втоми при надмірних навантаженнях. Перевантажені спілкуванням з учнями, вчителі почувають до них байдужість або неприязнь, а негативні емоції намагаються придушити, спілкуючись з школярем як з об’єктом навчання. Ні про який індивідуальний підхід до особистості дитини говорити вже не доводиться. При цьому, «вигорілий» педагог переживає, оскільки робота не приносить йому задоволення.
Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається на тлі неперервного впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної, фізичної перевтоми і виснаження. Можна сказати, що захисна реакція організму на постійну дію стресу. Емоційне вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної розрядки або звільнення від них. При досягненні певного рівня напруги людина починає шукати способи «економії емоцій». Це проявляється у неусвідомленому або усвідомленому бажанні зменшити або нормалізувати взаємодію з оточуючими. Якщо ж йому це не вдається, то спрацьовує певна захисна реакція організму, що може виражатися в байдужості до людей, ігноруванні їх звернень, цинізмі і навіть агресії.

В моїй роботі використовуються дидактичні та методичні матеріали, створені за допомогою текстового редактора, а саме: таблиці, діаграми різних видів, схеми, презентації.